Інформатика

Падалюк Наталія Федорівна

учитель інформатики

Активне пізнання на уроках інформатики через реалізацію наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»

Інтелектуальним осередком будь-якого народу є творчі, яскраві, мислячі особистості. Завдання учителя – вміти виявляти таких дітей, надихати їх до пошуку себе, підтримувати їхній розвиток, стимулювати до дії та саморозвитку.

Поділяю думку А. Колмогорова, який зазначав, що не кожен учень стане вченим, але необхідно працювати так, щоб кожному була знайома радість відкриття нового, радість творчого усвідомлення життя.

Сучасний світ потребує випускників, готових долучитися до подальшої діяльності, здатних практично розв’язувати життєві та професійні проблеми, що постають перед ними. Важливими уміннями ХХІ століття також є допитливість та наполегливість. Рівень освіченості в сучасних умовах визначається не обсягом знань, а здатністю розв’язувати проблеми різної складності на основі наявних знань.

Я, Падалюк Наталія Федорівна, працюю вчителем інформатики в закладі загальної середньої освіти №20 м.Луцька.

У своїй педагогічній діяльності намагаюся розгледіти індивідуальність кожної дитини, учу не боятися помилок. Адже помилка – не катастрофа, а скоріше знахідка для навчання, вказівка на те, що потрібно виправити, аби вийшло краще.

​Для мене важливо бачити результат своєї праці, тому в роботі з дітьми керуюся головним принципом: нехай учень повірить у себе, і тоді він зможе засвоїти найважчий матеріал і отримати задоволення від своєї маленької перемоги. Своїм учням намагаюся давати не готові відповіді на запитання, а поштовх до самостійного пошуку відповідей. Основною темою наших занять є не «як використати», а «навіщо», «якої мети маємо досягнути, використовуючи інформаційні продукти та технології?».

Розвивати світосприймання учнів, формувати в них ключову компетентність — уміння вчитися та інші соціальні та предметні компетентності реалізую за допомогою методик активного пізнання та інноваційних емоційно-інтелектуальних моделей розвитку життєтворчості.

Саме тому моя діяльність як учителя на уроці й у позаурочний час спрямована на те, щоб навчити учнів визначати, розуміти, а потім самостійно ставити перед собою завдання; учити їх використовувати раціональні методи роботи, які сприяють успішному оволодінню матеріалом; застосовувати свої здібності в реальних життєвих ситуаціях; формувати в учнів навчальні мотиви, пізнавальний інтерес до процесу навчання, уміння бачити, як ми можемо вирішувати життєві проблеми за допомогою комп’ютерних технологій, тобто тих можливостей, які вони дають.

Одним з ключових моментів нових програм є те, що під час навчання повинні бути реалізовані чотири наскрізні лінії, які послідовно розкриваються в процесі навчання учнів. Вони спільні для всіх навчальних предметів і співвідносяться з ключовими компетентностями.

Проблематика наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується в курсі інформатики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати.

Для цього при підготовці до уроків намагаюся обирати матеріали екологічного змісту для практичних та компетентнісних завдань, мініпроєктів та проєктів з точки зору життєвих ситуацій і тим самим дати зрозуміти загрозу, яку несе для нас особисто та для всієї планети в цілому недбайливе ставлення до природи.

Формую диференційовані завдання або надаю учням можливість обрати завдання самостійно і виконати його від гіпотези до реалізації. Або на базі новини, що усіх хвилює, здійснити пошук даних та сформулювати завдання для розв’язання проблеми, що їх збентежила, прогнозувати подальші дії в ситуації новини та обрати один із варіантів, щоб використати знання теми для її візуалізації. Наприклад, діти створюють екологічні пам’ятки, презентації та відеоролики на тему «Життя у стилі ЕКО», «ЕКО-шик як стиль життя»; буклети та карти думок з планами економії води та електроенергії; ведуть облік витрат електроенергії за кожну добу протягом тижня й аналізують: від чого залежить збільшена витрата електроенергії в ті чи інші дні; обраховують масу викидів від автомобілів і скільки потрібно дерев для очистки повітря; організовують у родинах економію води й електроенергії та проводять відповідні розрахунки, будують діаграми шкідливих викидів у атмосферу тощо.

Переконана, що виховати творчу особистість може тільки творчий учитель, який застосовує сучасні технології, ефективні прийоми, цікаві форми навчання - це вчитель, який працює на майбутнє.

Щоб цього досягнути, намагаюся бути для них вчителем-модератором. Моє основне завдання на уроці не навчити дітей чи оцінити їхні відповіді, а стимулювати активність і прагнення учнів, аби кожна їхня відповідь була зрозумілою, обґрунтованою, узгодженою з іншими позиціями, запропонованими раніше.

У своїй роботі поєдную активні методи навчання з традиційними. Ми з дітьми застосовуємо під час уроків ігрові технології, проєктно-дослідницьку діяльність, інтерактивні методи навчання.

Завдяки цим прийомам учні невимушено запам’ятовують навчальний матеріал. До того ж вони виступають «тренерами», навчаються самостійно знаходити інформацію, критично її оцінювати, практикують основи самоосвіти та взаємонавчання.

Разом з тим, для контролю знань та умінь, значну роль приділяю індивідуальним формам роботи, які ефективно демонструють рівень знань учнів. Саме з цією метою розробляю інтерактивні тести та вікторини на платформах Playbuzz, Kahoot, Mentimeter, Learnis, Thinglink, Wordwall та впроваджую їх в освітній процес з метою інтересу учнів до програмового матеріалу. Використовую цікаві платформи та додатки для навчання, новітні освітні інструменти, розробляю уроки науково-практичного спрямування, враховуючи вікові особливості дітей, практикую диференціацію в навчанні шляхом використання додаткових творчих завдань, різнорівневих взаємопов’язаних задач, випереджувальних вправ. З метою розвитку творчих здібностей діти систематично отримують завдання пошуково-дослідницького характеру. Наприклад, діти готують інформацію:

• про можливість отримання доходу від здачі використаного пластику та іншої вторинної сировини;
• чи може Україна повністю відмовитись від атомної енергетики й перейти на альтернативні види енергії (вітрові, сонячні)? Яку частку енергії виробляють сьогодні альтернативні станції і яка собівартість цієї енергії порівняно з енергією АЕС;
• перспективи розвитку екологічного транспорту в Україні.

Якщо учні вважають якесь завдання надскладним і бояться його виконувати, то в них блокується засвоєння інформації. Аби вони позбувалися цього страху, експериментую з формами роботи. Так, учні легше сприймають інформацію і виконують завдання, де потрібно фантазувати, аналізувати, критично мислити, проявляти ініціативу. Такі прийоми розвивають у дітей увагу, уяву, пам’ять і творчі здібності. Крім того, у процесі пізнання «вмикаються» два найефективніші чинники — образне й логічне мислення.

У своїй роботі практикую бінарні та інтегровані уроки з метою ефективної реалізації наскрізної лінії «Екологічна безпека і сталий розвиток». Тому співпрацюю з вчителями-предметниками. На таких уроках за допомогою мобільних додатків з доповненою реальністю поєднуємо віртуальний та реальний світ для створення реальних 3D-об’єктів у житті, які допомагають у вивченні абстрактних та складних предметів STEAM. Також для розвитку креативності, глобального мислення, пізнавальної, діяльнісної, інформаційної компетенцій, розширення світогляду впроваджую пленерні уроки із залученням багатств оточуючого простору як засобів навчання.

У школі маю ще одну соціальну роль. Я "класна мама". Мені пощастило мати 16 синів та 12 доньок. Нам тільки здається, що ми виховуємо дітей. Але і вони також виховують нас. Діти вчать нас терпінню, спокою, вчать бачити світ у його красі, захоплюватися життям, забувати про труднощі. Коли я бачу очі своїх учнів, такі відкриті, доброзичливі, довірливі, у мене народжується впевненість у тому, що їхнє життя буде змістовне, красиве і щасливе!

Бути вчителем не просто, але цікавість в очах дітей до інформатики, високі досягнення в навчанні, пробудження інтересу до науки – усе це варте того, щоб учитель став новатором, організатором, ентузіастом.

Бути вчителем – велика відповідальність не лише перед учнями та їхніми батьками, але й перед майбутнім нашої країни. Самостійність, активність, ініціатива – ось що сприяє розвитку творчих та інтелектуальних здібностей. І саме ці якості мають бути притаманні успішному громадянину нашої держави.

Сучасна дитина готова чути дорослого лише після того, як між ними буде вибудована система відносин, що базується на довірі та розумінні, і ця потреба домінує над потребою в набутті знань. І саме від мене, як вчителя, залежить, чи з’явиться в учня бажання опанувати складну науку.

Я пишаюся тим, що маю справжнє щастя вчителя – моїх учнів, активних, допитливих, які проявляють пізнавальний інтерес до всього, що їх оточує. Кожен день у школі – неповторний, його неможливо до кінця передбачити й спланувати. Я хочу навчитися бачити світ очима дитини, не "працювати з учнями", а жити з ними, співпрацювати, бути партнерами, ділити радощі і печалі, злети і падіння, не допускати фальші в стосунках.

---

Губський Вадим Іванович

учитель інформатики

Найбільше щастя для будь-якої людини – знайти своє покликання. Мені дуже поталанило стати педагогом, за покликом серця обрати професію вчителя інформатики. Любов до навчання та пізнання привили мені батьки-педагоги : тато – учитель історії, мама – учителька хімії. «Не важливо, яка в тебе мрія, важливо, що ти робиш , щоб вона стала реальністю», - це мій життєвий девіз.

Педагогічну діяльність розпочав у Четвертнянській загальноосвітній школі у 2003 році. Уже на початку своєї роботи збагнув, що основне завдання педагога – підготувати дитину до життя і роботи в сучасному суспільстві, навчити використовувати набуті знання, вміння , досвід у житті. Із перших днів намагався завоювати авторитет і визнання у своїх учнів. Тільки у цьому випадку можна говорити про успішні результати своєї праці, яка починається із спілкування, з першої іскорки дружби та взаємної довіри.

Мої уроки відкриті для усіх і завжди. Проводжу їх так, щоб підтримувати стійкий інтерес до предмета, викликати бажання створювати і пізнавати нове. Надаю перевагу інтерактивній моделі навчання як спеціальній формі організації навчальної діяльності, яка має конкретну мету - створити комфортні умови для вивчення предмета. Тільки за таких умов кожен учень може відчути себе особистістю, проявити інтелектуальну спроможність, виявити свою креативність. Як вчитель інформатики, я зацікавлений у тому, щоб мої учні вільно володіли навичками роботи з технікою та інтернет-ресурсами, знайшли для себе цікаву справу; прагну розкрити їхні здібності, розвивати нахили та інтереси.

Працюю з цифровою та комп’ютерною технікою, маю змогу налаштовувати, тестувати та використовувати її у своїй роботі. Це допомагає мені краще орієнтуватися у світі комп’ютерів та периферії. Моє хобі – відео та фотозйомка світу, що нас оточує. Навчаю цього і своїх учнів.

---

Чорнобай Тетяна Петрівна

учитель інформатики

Нова українська школа – це школа, де вчать критично мислити, бути відповідальними громадянами, не боятись висловлювати власну думку, застосовувати в житті отримані знання.

Нова українська школа – це школа, де виховують інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Нова українська школа – це школа, у якій приємно навчатися дітям, співпрацювати педагогам та спілкуватися батькам.

Ми всі прагнемо працювати в такій школі, ми всі бажаємо, щоб наші діти та онуки навчалися у такій школі!

Тому в нас один шлях – вперед!

Ідея освітньої реформи очевидна – це перехід від школи знань до школи компетентностей, які в нерозривному зв’язку охоплюють знання, уміння та ціннісне ставлення. Відповідно до цього оновлюють державні стандарти, розробляють новий зміст освіти, запроваджують нові методики викладання. І успіх цих змін у першу чергу залежить від учителя, його творчого потенціалу, безперервної самоосвіти, активної життєвої позиції.

Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат.

Компетентнісне навчання спрямоване на те, щоб учні опановували ті компетентності, вміння та навички, які допоможуть їм бути успішними, бути конкурентними та цінними на ринку праці. Формування компетентностей в учнів не заперечує необхідності знань. Компетентнісне навчання сприяє динамічному поєднанню знань, умінь та цінностей. Лише в комплексі це поєднання дає результат. Знання в цьому випадку не є самоціллю, а являються засобом формування умінь. Адже в сучасному світі недостатньо просто засвоїти окремі знання й уміння, важливо навчитись їх застосовувати у різних ситуаціях: як у звичайних, так і в нестандартних, нових для дитини ситуаціях. Це дозволяє учням сформувати ціннісне ставлення до цих знань, навчитись адаптуватись та шукати шляхи прийняття рішень у різноманітних ситуаціях.

Компетентнісний підхід передбачає підготовку та надання учням практико-орієнтованих завдань, завдяки яким учні вчаться проводити аналіз та синтез інформації, оцінювати її та створювати новий продукт.

Важлива частина компетентнісного підходу – співпраця учнів між собою та з учителем, ведення діалогу. Усе це може бути реалізовано під час викладання будь-якого навчального предмета, зокрема, й інформатики.

Наприклад, при вивченні теми «Виконання обчислень за даними електронної таблиці» у 7-му класі учням можна запропонувати наступні завдання.

Завдання 1. Туристичні перлини.

За даними таблиці Туристичні перлини України, що міститься на аркуші Туристичні перлини визнач мінімальну та максимальну кількість туристів, які відвідали відповідні міста.

Завдання 2. Євро-2020.

За даними таблиці Кваліфікація чемпіонату Європи за допомогою вбудованих функцій табличного процесора знайди:

1. Різницю між забитими та пропущеними м’ячами для кожної збірної.
2. Кількість очок, які набрала кожна збірна впродовж кваліфікації чемпіонату Європи. Примітка: за кожну перемогу збірній нараховується 3 бали, за нічию – 1 бал, за поразку – 0 балів.
3. Середнє арифметичне забитих м’ячів та середнє арифметичне пропущених м’ячів протягом кваліфікації.

Завдання 3. Задачі.

1. У клітинці Е2 запиши формулу та визнач, скільки днів пройшло з Дня проголошення незалежності України.
2. У клітинці Е4 запиши результат виконання такої задачі: Яка сума буде на твоєму рахунку в банку через 5 років, якщо ти вкладаєш 100000 грн. під 20% річних, але щороку будеш знімати з рахунку 30000 грн.

Компетентнісно-орієнтовані завдання є прекрасним засобом перевірки, наскільки в учнів є сформованими предметні та загальні компетентності. При чому такі завдання мають в першу чергу мотивуючу функцію. Крім того, вони можуть стати захопливою вправою для групової роботи в класі, а створення таких завдань — чудовим навчальним проєктом, що сприятиме не лише вивченню нового матеріалу, а й закріпленню вже відомого.