«Так я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!»
Минає 153-річниця з дня народження видатної доньки України - Лариси Петрівни Косач. І так любила вона свій край, прославляла свою Батьківщину, тужила всім серцем за рідним куточком, що назвалася Лесею Українкою. Безсмертна залишається пам’ять про неї у наших серцях. З кожним прочитаним словом, з кожною розгорнутою сторінкою-знову чуємо,через роки,поклик незламності. Учні 4-Г вшанували світлу памʼять доньки Прометея та занурились у світ прекрасної поезії!
